Лист Генерального прокурора України від 01.08.2008 р.

№ 09/1-233вих-08-236окв від 01.08.2008 р.

Щодо використання процедур примирення
у кримінальному провадженні та розширення
альтернативи кримінальному переслідуванню

Прокурорам Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя,
військовим прокурорам регіонів
і Військово-Морських Сил України,
ректору Національної академії прокуратури України

 

Указом Президента України № 311/2008 від 08.04.2008 затверджено Концепцію реформування кримінальної юстиції України.

Зазначена Концепція серед напрямів реформування системи кримінальної юстиції визначає гуманізацію кримінального законодавства, а поряд з тим –посилення захисту прав та інтересів потерпілих, гарантоване відшкодування завданої злочином шкоди. У зв’язку з цим одним із завдань реформування кримінального процесу має стати розширення сфери застосування процедур відновного і примирного правосуддя, відповідно до яких суд прийматиме рішення щодо угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим.

Термін «відновне правосуддя» у Концепції визначено як форму правосуддя, основною метою якого є створення умов для примирення потерпілих і правопорушників та усунення наслідків, спричинених злочином або кримінальним (підсудним) проступком.

Чинне кримінальне законодавство України передбачає для потерпілого можливість вимагати відшкодування завданої злочином шкоди, а також певним чином стимулює правопорушника до відшкодування заподіяної шкоди і примирення з потерпілим. Ці можливості розширено Законом України від 15.04.2008 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності».

Відповідно до статті 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, а згідно із  зазначеним Законом – також необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Статтею 46 КК України передбачено таку ж можливість для особи, яка вперше вчинила злочини вказаних категорій, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Зазначені акти відповідають сучасним правовим тенденціям переходу від реагування на вчинення злочинів виключно примусовими та каральними методами до застосування альтернативних або додаткових шляхів впливу на стан криміногенної ситуації в суспільстві, а саме  відновних процедур, або процедур примирення (медіації), які проводяться за допомогою посередника (медіатора).

Процедури відновного правосуддя закріплено протягом останніх десятиріч у кримінальному процесі багатьох європейських країн, США, Канади, низки країн Південної Америки та інших.

Основними цілями при цьому є, з одного боку, відшкодування шкоди, заподіяної злочином, з іншого боку – спонукання особи, що вчинила правопорушення, за власною ініціативою піти на відповідні перемовини з потерпілим віч-на-віч поза межами слідчого кабінету і залу судового засідання, при посередництві спеціально підготовлених і уповноважених сторонніх осіб – медіаторів, спільно виробити взаємоприйнятні засоби залагодження конфлікту. Наслідком такої процедури є укладена між обвинуваченим (підсудним) і потерпілим письмова угода, яка може тягнути за собою певні юридичні наслідки.

Запровадження відновних процедур у кримінальному судочинстві як необхідна умова розвитку права у сучасному суспільстві знайшло відображення у міжнародно-правових документах:

  • Європейській конвенції про здійснення прав дітей (08.09.95);
  • Рекомендаціях Ради Європи:
    • № R(85)11 щодо статусу жертви у межах системи кримінального права;
    • № R(87)18 щодо спрощення структури системи кримінальної юстиції (правосуддя);
    • № R(87)20 щодо реакції громадськості на підліткову злочинність;
    • № R(87)21 щодо зменшення ступеню віктимізації і надання допомоги потерпілим;
    • № R(92)16 щодо європейських стандартів застосування громадських санкцій та заходів;
    • № R(95)12 щодо структури управління системою кримінального правосуддя;
    • № R(99)19 щодо принципів організації медіації у кримінальних справах.

В усіх цих документах наголошується на позитивному досвіді запровадження медіації як засобу позасудового врегулювання конфліктів, запобігання рецидиву, спрощення розгляду справ і позбавлення від певних труднощів у роботі системи кримінального правосуддя. Йдеться про законодавче визначення кола злочинів і осіб, що їх вчинили, відносно яких можливе застосування відновних процедур та й самих цих процедур.

Особливо доцільним є застосування посередництва з метою примирення як засобу виправлення порушених суспільних відносин у справах про злочини і суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми.

Стосовно них в Україні передбачено і можливості звільнення відповідно до статті 97 КК України від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру у разі вчинення вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, а також відповідно до статті 105 КК України можливості звільнення від кримінального покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у разі вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що неповнолітній внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки не потребує застосування покарання.

Наслідком застосування відновних процедур може бути не тільки звільнення від кримінальної відповідальності, а й пом’якшення покарання.

Зокрема, у пункті 2 частини першої статті 66 КК України як обставину, що пом’якшує покарання, незалежно від категорії злочину зазначено добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

На даний час з урахуванням міжнародних зобов’язань України як члена Ради Європи Міністерством юстиції України за активною участю Генеральної прокуратури України розроблено законопроекти, спрямовані на регламентацію відновних процедур і використання їх наслідків у кримінальному та інших провадженнях.

Поряд із розробкою законодавчого закріплення відновного правосуддя в Україні здійснюється практичне застосування медіації у кримінальних справах. Із 2003 року успішно діють експериментальні проекти з використання медіації між потерпілими і правопорушниками – на підставі угод про співпрацю між неурядовими організаціями та судами застосування відновних процедур проводиться в 11 регіонах. Розробником програм відновного правосуддя та ініціатором їх запровадження виступає Благодійна організація «Український Центр Порозуміння».

За підтримки Верховного Суду України окремі районні суди за власною ініціативою передають громадським організаціям, які здійснюють таке посередництво, інформацію у справах про нетяжкі злочини (крадіжка, грабіж, шахрайство, порушення правил безпеки дорожнього руху, хуліганство тощо). При цьому кримінальні справи вирішуються у межах чинного законодавства. Судді, які застосовують програми відновного правосуддя, зазначають його переваги перед традиційними процедурами розгляду кримінальних справ і позитивний вплив як на захист прав потерпілих, так і на профілактику злочинності.

Постановами Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх”, від 2 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» прямо рекомендовано судам залучати для проведення процедур медіації відповідні громадські організації.

Поза тим і міжнародні рекомендації, і практика використання відновних процедур в Україні свідчать про необхідність початку таких процедур ще на досудовій стадії провадження.

Однак застосуванню згаданих норм закону з використанням наслідків  відновних процедур перешкоджає консервативність психології прокурорів при розслідуванні та розгляді в судах справ щодо осіб, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності за злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки. Вони ще мало зорієнтовані на альтернативне вирішення таких справ, не виявляють у цьому ініціативу.

Як наслідок, до судового розгляду примирення відбувається рідко і власними зусиллями сторін, що не сприяє профілактиці злочинності.

Вибіркове вивчення справ, закритих за примиренням сторін в 10 регіонах України, показало досить поширене ігнорування прокурорами стосунків між обвинуваченим і потерпілим – за наявності у справах даних про примирення, відшкодування шкоди справи направлялися до суду не для закриття згідно зі ст.46 КК України, а для постановлення вироку. Із числа закритих судом за примиренням справ були направлені до суду з обвинувальним висновком 83,4 відсотка. При цьому майже у всіх справах при їх судовому розгляді прокурори не заперечували проти закриття справи.

За даними судової статистики за 2007 рік, на досудовій стадії від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим звільнено 950 осіб, що вп’ятеро менше порівняно із судовою стадією розгляду справ – 4575.

Такому становищу сприяє і те, що в рішеннях колегій деяких прокуратур обласного рівня висловлюється критика діяльності прокурорів, які направляють справи до суду для звільнення осіб від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами із закриттям справ, хоча ці форми закінчення досудового слідства передбачено законом.

Покарання не повинно бути єдиною і обов’язковою метою діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, оскільки у справах про злочини проти особи, які не представляють великої суспільної небезпеки – невеликої тяжкості і необережні злочини середньої тяжкості – більш важливим є відшкодування потерпілому шкоди і зміна обвинуваченим свого ставлення до злочину на негативне, тобто відновлення порушених злочином суспільних відносин.

З метою зміни існуючого становища в межах чинного законодавства згідно з розпорядженням Генерального прокурора України № 4 від 17 січня 2007 року Генеральною прокуратурою України, Національною академією прокуратури України та Благодійною організацією «Український Центр Порозуміння» за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва виконується пілотний проект «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації у діяльність органів прокуратури».

Здійснено аналіз законодавства і судової практики, розроблено та апробовано спеціалізовані навчальні курси для студентів і слухачів Національної академії прокуратури, які вже найближчим часом у межах чинного процесуального законодавства безпосередньо втілюватимуть положення та принципи відновного правосуддя у правозастосовній діяльності.

Видано і направлено в усі прокуратури 2 випуски бюлетеню «Відновне правосуддя в Україні», розроблено сайт www.rj.org.ua, що має стати базовим для практиків відновного правосуддя в Україні, проведено круглі столи та презентації, вивчено зарубіжний досвід органів прокуратури у цій роботі.

На базі Національної академії прокуратури України 4-5 грудня 2007 року проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Становлення відновного правосуддя у світі та Україні. Роль прокуратури у відновному правосудді» – першу в Європі спеціалізовану конференцію органів прокуратури щодо впровадження відновного правосуддя.

Її рекомендації свідчать про велику зацікавленість у більш широкому впровадженні медіації між потерпілими і правопорушниками відповідно до міжнародних та європейських норм. Зокрема, висловлено думку про необхідність підготовки рекомендацій Генеральної прокуратури України для працівників органів прокуратури щодо застосування у практичній діяльності положень чинного законодавства з питань примирення та можливості залучення медіаторів.

На даний час розвивається друга стадія проекту. Створено Спостережну раду проекту під головуванням представника Генеральної прокуратури України, до якої входять також суддя Верховного Суду України, працівники Міністерства юстиції України і навчальних закладів, представники громадських організацій, заплановано низку заходів практичного характеру з метою поширення засад відновного правосуддя в діяльності прокурорів.

З урахуванням наслідків уже проведеної роботи і подальших перспектив запровадження відновного правосуддя у кримінальному судочинстві, вважаю за необхідне змінити підходи до вирішення справ про злочини невеликої тяжкості і необережні злочини середньої тяжкості проти особи, її законних прав і свобод у разі відшкодування обвинуваченими заподіяної злочином шкоди і наявності підстав для їх примирення з потерпілими.

Зокрема, мають бути виключені негативні оцінки роботи слідчого і прокурора з кримінального переслідування у випадках обґрунтованого направлення такої кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності і закриття справи за примиренням.

У навчальних заходах органів прокуратури доцільно планувати вивчення програм відновного правосуддя і відновних підходів до вирішення кримінально-правових конфліктів, до навчання прокурорів залучати науково-педагогічних працівників Національної академії прокуратури України, представників Благодійної організації «Український Центр Порозуміння» та регіональних громадських організацій, що впроваджують відновне правосуддя.

Прокурорам за місцем знаходження громадських організацій, які здійснюють посередництво на стадії досудового провадження у кримінальних справах (згідно з додатком), бажано налагодити з ними співпрацю, у прокуратурах вивісити доступні для населення інформації про їх контактні дані та характер діяльності. Роз’яснювати потерпілим і обвинуваченим у справах про злочини невеликої тяжкості та необережні злочини середньої тяжкості положення статей 45 і 46 КК України та незалежно від категорії злочину – пункту 2 ч.1 ст.66 КК України, їх право на примирення самостійно чи за допомогою посередників (медіаторів) і можливі наслідки вирішення кримінальних справ у разі досягнення примирення та відшкодування заподіяних злочином збитків. Надавати можливість потерпілому та обвинуваченому звертатися до вказаних організацій для вирішення конфлікту і досягнення примирення. За власною ініціативою інформувати громадські організації, які здійснюють посередництво, про можливість його проведення у конкретних кримінальних справах за наявності для цього підстав і надавати необхідну інформацію з дотриманням таємниці досудового слідства та іншої охоронюваної законом таємниці.

Роз’яснюю, що у разі досягнення угоди про примирення між обвинуваченим і потерпілим на досудовій стадії провадження необхідно перевіряти її добровільність та повноту реалізації, відповідність вчиненому злочину, усвідомлення сторонами угоди її наслідків, приймати рішення у справі відповідно до закону з урахуванням досягнутого примирення.

Звертаю Вашу увагу також на необхідність при підтриманні державного обвинувачення в судах враховувати угоди про примирення між підсудним і потерпілим, відшкодування заподіяної злочином матеріальної чи моральної шкоди при наданні суду пропозиції про закриття справи  чи про міру покарання. Відсутність згоди підсудного на примирення чи його відмова відшкодувати шкоду відповідно до ст.67 КК України не може вважатися як обтяжуюча покарання обставина.

Прошу довести цей лист до відома всіх підпорядкованих прокурорів.

Додаток: на 1 арк.

 

Генеральний прокурор України
О.Медведько

Остання зміна: Неділя 29 Січень 2012, 22:10
Пропустити Навігація

Навігація